Халіт Ергенч в ролі Султана Сулеймана

Народився 30 квітня 1970 року в Стамбулі. Турецький актор театру і кіно, також знімається в серіалах. Середню освіту здобув у Beşiktaş Atatürk Lisesi. Халіт Ергенч в 1998 році на другому курсі кинув факультет кораблебудування та океанографії Стамбульського технічного університету і в тому ж році вступив до Mimar Sinan Üniversitesi на відділення акторського мистецтва, який пізніше й закінчив.

У його акторській кар'єрі важливе місце займають музичні, оперні та балетні роботи, серед яких такі: The Adventures of ZAK-New York, Kiss Me Kate, Tatlı Charity, Beni Seviyor, Kral ve Ben, Amphitrion, Evita, Hayalet ve Ötekiler, Şarkılar SusarsaУ театрі продовжує грати в п'єсах Bugün Git Yarın Gel, Popcorn, Arapsaçı, Sevgilime Göz Kulak Ol та одночасно знімається в кіно і серіалах.

Крім роботи в кіно і на сцені так само веде телепрограми та знімається в рекламі. Вкрай популярний актор зараз завоював величезний успіх в серіалах. Ведучий програми "Велика пропозиція". Грав у серіалі 1001 ніч, який бив усі рекорди переглядів. У 2006 році, граючи в цьому серіалі, отримав премію "Золотий Метелик" у номінації "кращий актор". Халіт Ергенч одружений на актрисі Бергюзар Корель (Bergüzar Korel), має одного сина (Алі).

Інтерв'ю
Халіт Ергенч - Султан Сулейман_4

Халіт Ергенч - Султан Сулейман

У житті актор Халіта Ергенч ще більш високий, ще краще складний і, без всякого сумніву, ще більше гарячий, ніж він представляється на екрані. Не дивно, що саме цьому акторові дісталася роль самого пристрасного з турецьких володарів - Султана Сулеймана Кануні Прекрасного. Актор розповів, як йому вдалося "оживити" образ великого володаря, зробити його пристрасним, емоційним і таким привабливим для жінок.

З якими труднощами ви зіткнулися, працюючи над фільмом "Величне століття. Роксолана"?

Такий масштабний проект передбачає велику увагу до деталей. А деталі вимагають ретельної роботи з історичними фактами. При цьому тексти, які описують епоху, суперечать один одному. Але навіть вивчаючи всі ці джерела, було складно знайти необхідні докладні описи. Часто доводилося домислювати, як це може виглядати на екрані. Я наведу простий приклад: потрібно розкладати фрукти по тарілках, однак серед них ви не можете покласти апельсин, тому що в той період в Туреччині його просто не знали. Також, в стравах не можуть зустрічатися помідори! Входить Паша, вітається, йдучи - прощається. Але як він вітається і прощається? Опис того, як це відбувалося в той час в книгах ви не знайдете.

Невже навіть в таких малих деталях творці серіалу прагнули до історичної точності? 

Ми добряче попрацювали над пошуком потрібної "картини" того, як це могло відбуватися. Оскільки про це нічого не написано, то кожен може представляти це собі по-різному. Одні уявляють, що вони кланялися до землі й вимовляли вітання, лежачи на підлозі, інші - що віталися лише кивком голови. Однак як нам все це показати? У звичайній ситуації вітання мало величезне значення, проте не варто забувати, що це все ж серіал. Привітання могло тривати 20 секунд, і якщо в кожній серії падишаха вітає 40 чоловік, то вийде 800 секунд. Хіба буде вам цікаво дивитися майже 15 хвилин серіалу як славлять падишаха?

Тобто по вашому серіалу можна вивчати побут та культуру Османської імперії?

Так, робота була проведена колосальна, але не треба перебільшувати значення серіалу. До "Величного століття. Роксолана" варто ставитися скоріше як до роману, а не як до уроку або підручника історії. Ми усвідомлено не пішли шляхом історичної правди. В іншому випадку, проект, який ми робимо, перетворився б на документалістику. Ми повинні підходити до втілення сценарію насамперед естетично і розкривати його внутрішню драматичну сутність, любовну лінію. Для нас насамперед те, щоб глядач отримав колосальне задоволення від побаченого на екрані.

Як ви "вживались" в образ Султана Сулеймана?

Знімаючись в цій ролі, я відчув ту боротьбу, яку він переживав всередині себе. У якийсь момент мені перестало вистачати рухів, які я здійснював в кадрі, здавалося, він не знаходить собі місця. Його стало раптом так багато в моїй голові! До цього проекту він був для всих нас тільки історичним персонажем, а тепер він став ще й звичайною людиною, зі своїми пристрастями й слабкостями.

А чи будуть показані в серіалі його слабкі сторони - переживання, страхи, страждання?

Почати хоча б з того, що він був сильно закоханий... Мені цікаво, яким ви уявляєте собі образ падишаха? До цієї ролі, я думав про султанів тільки як про персонажів з картин, абсолютно не міг уявити собі їх "в житті". Ми читаємо, що він зробив те, зробив це, воював, брав перемоги, брав полонених, мав гарем, відрубав голову одному, відрубав голову іншому - однак це все статична ілюстрація. А от коли ми перетворюємо її в рухоме зображення, то деякі наші уявлення починають тріщати по швах. Наприклад, ви знали, що Сулейман захворів і помер від подагри? У ті часи особливо багато людей вмирало від епідемій. Зібравши разом всі ці факти, особливості того часу, ми постаралися наділити людей цієї епохи голосом. Зробити так, щоб вони ожили на екрані, змогли бути побаченими й почутими. Можливо, вони і не схожі на ті образи, які ми представляли, читаючи історичні хроніки.

І який падишах в результаті вийшов у вашій уяві? 

Сулейман, якого я уявив собі, на певному етапі сильно змінився. Як правило, після вивчення літературних джерел, актор створює в своїй уяві певний образ, обумовлений в тому числі і його власними фізичними даними і навіть досвідом особистого життя. Також на втілення цього ідеального образу впливають відносини з режисером, сценаристом та з іншими акторами. Я намагався створити такого Сулеймана, який був можливий тільки в умовах "Величного століття. Роксолана". Ми бачимо Сулеймана, але дізнатися, що він за людина, можемо тільки через деякий час. Зрозуміти його на підставі тільки перших сцен практично неможливо. Крім того, в серіалі Сулейман пройде кілька етапів, і в кожен з цих періодів він відрізняється як зовнішністю, так і своїми думками. Коли він на полі бою або приймає державні рішення, він одна людина; коли закоханий, пише вірші і виготовляє ювелірні прикраси для коханої, він абсолютно інший.

Ви кажете, що роль Сулеймана захопила вас повністю. Снилися вам ночами гарем та поле бою? 

Кілька разів я бачив себе уві сні в ту епоху. Я бачив себе безпосередньо в епіцентрі подій, про які читав. Звичайно, я перебував під величезним враженням.

Роль Хюррем, коханої Сулеймана, грає актриса Мер'єм Узерлі. Як ви спрацювалися?

Мер'єм дуже дисциплінована актриса, працювати з нею лише задоволення, і з Небахат Ханим (ред. - Валіде-султан), до речі, теж. Та й взагалі вся наша дружня команда, незважаючи на розіграні в кадрі інтриги, завжди працювала в злагоді. Це особливо приємно, працювати з тими, хто любить свою справу.

Коли ви виголосили слова: "Я буду актором"? 

Мій шлях до акторства був довгим. Спочатку я вивчав суднобудування і мореплавання в Стамбульському Технічному Університеті. Звідти пішов до Консерваторії на факультет оперного співу. Там я навчився танцю та вокалу - в моєму житті почався період мюзиклів і театру. І тоді я вирішив, що моїм основним заняттям буде акторство, але при цьому постійно відволікався то на одне, то на інше. Я прожив півтора року в Америці, приймаючи участь у театральних постановках на Бродвеї. А потім повернувся до Туреччини заради постановки власного мюзиклу. Цей момент я і вважаю для себе поворотним - початком професійної кар'єри актора.

А зараз ви співаєте?

Вже довгий час я не співаю. Хоча дуже люблю співати. І музику слухати теж дуже люблю. Це я успадкував від мого батька. Він був поетом - писав слова до пісень. Разом з цим він був хорошим шевцем і торговцем. Він писав турецькі тексти до арабських мелодій. Вся ця музика, яку я слухав у дитинстві, вплинула на мої музичні вподобання. Зараз я слухаю дуже різну музику - я люблю Бйорк, люблю Леонарда Коена, слухаю гурт Bon Jovi, але також добре знаю й турецькі популярні пісні.

Читати далi
Сортувати по:
даті    
популярності